Ключ. слова:
Індекс рубрикатора НБУВ: У03(4УКР)6 + У9(4УКР)24

Рубрики:

Економічна історія (Історія господарства)

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено концептуальні основи становлення і удосконалення земельного законодавства в Україні. Описано особливості землекористування в регіонах країни як впливовий чинник реформування земельних відносин. Розглянуто Земельний Кодекс як головну ланку земельного законодавства. Розкрито правову основу впровадження різних форм власності на землю в Україні, проаналізовано формування та державне регулювання ринків землі. Наведено грошову оцінку земель, регіональні та місцеві правила забудови. Визначено головні напрями удосконалення Земельного Кодексу України.

Изложены концептуальные основы становления и усовершенствования земельного законодательства в Украине. Описаны особенности землепользования в регионах страны как влияющий фактор реформирования земельных отношений. Рассмотрен Земельный Кодекс как главное звено земельного законодательства. Раскрыта правовая основа внедрения разных форм собственности на землю в Украине, проанализированы формирование и государственное регулирование рынков земли. Приведены денежная оценка земель, региональные и местные правила застройки. Определены главные направления усовершенствования Земельного Кодекса Украины.

Наведено динаміку основних показників енергетичної ефективності економіки України в період 1990 - 2002 рр. Визначено чинники, які забезпечили поліпшення цих показників останнім часом. Розглянуто проблему зіставлення показників енергетичної ефективності України й інших держав.

Розглянуто питання доцільності використання різних механізмів державної підтримки розвитку вітроенергетики в Україні. Визначено, що найбільш доцільною до реалізації з огляду на нарощування потужності вітроелектростанції (ВЕС) у країні є модифікована схема надання інвестиційних субсидій, яка передбачає конкурсний відбір інвестиційних проектів із впровадження ВЕС.

Розглянуто особливості роботи вітрових електричних установок (ВЕУ) у складі енергосистеми; визначено економічні показники, які характеризують їх беззбиткову роботу під час застосування потужностей резервування для заміщення потужності ВЕУ у разі зменшення енергії вітру.

Проведено порівняння вимог до викидів забруднювачів у атмосферу в тепловій енергетиці в Європейському Союзі (ЄС) та Україні. Проаналізовано відповідність поточного рівня викидів забруднювачів у атмосферу ТЕС України вимогам ЄС і визначено заходи поступового приведення показників вітчизняних ТЕС до вимог ЄС.

Розглянуто та класифіковано основні фактори впливу об'єктів електроенергетики на довкілля: атмосферне повітря, водні та земельні ресурси. Визначено особливості екологічного впливу традиційних і нетрадиційних джерел генерації електроенергії на довкілля.

Наведено результати аналізу основних задач, які на сьогодні існують в електроенергетиці країни, з точки зору впливу нової моделі ринку електроенергії на можливість їх вирішення. Першою задачею є створення реального конкурентного середовища на оптовому ринку електроенергії (ОРЕ) України, без чого впровадження моделей регулювання діяльності в електроенергетиці, побудованих на ринкових принципах, не має жодного сенсу, а лише ускладнює процеси управління та ведення господарчої діяльності в галузі. Друга задача фінансового оздоровлення галузі пов'язана з необхідністю зміни цінової та тарифної політики, яка проводиться на державному рівні практично в усіх галузях ПЕК. Третя задача залучення інвестицій у традиційну енергетику є ключовою з точки зору можливості забезпечення надійної та ефективної роботи електроенергетичного комплексу країни у перспективі. Також висвітлено проблеми, пов'язані з можливим негативним впливом на структуру та режими функціонування традиційної електроенергетики, що виникають унаслідок реалізації положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" щодо стимулювання використання альтернативних джерел енергії.

Дослідження впливу екологічних факторів на розвиток і функціонування електроенергетичного комплексу полягає в оцінюванні змін структури генерувальних потужностей залежно від рівня екологічних обмежень та вимог і визначенні комплексу заходів із забезпечення виконання таких обмежень з урахуванням поточного стану електроенергетичного комплексу, вимог енергетичної безпеки країни, наявності інвестиційних та матеріальних ресурсів. Таке оцінювання можна проводити як за безумовного дотримання нормативних екологічних обмежень, так і за можливості перевищення їх рівнів із введенням штрафних платежів. Вплив екологічних факторів моделюється виокремленням з загальних витрат на виробництво електроенергії екологічної складової, що враховується платежами за нормативні і понаднормативні обсяги викидів та скидів забруднювачів, які утворюються у ході роботи технологій виробництва електроенергії. Це дозволяє дослідити, за якого рівня платежів за такі екологічні впливи при заданому рівні загальносистемних екологічних обмежень впровадження на електроенергетичних об'єктах природоохоронних заходів щодо скорочення таких впливів буде економічно більш виправданим у порівнянні зі сплатою штрафних платежів. Для забезпечення виконання нормативних обмежень та вимог щодо викидів забруднювачів та парникових газів необхідно проведення реконструкції існуючих вугільних технологій з доведенням їх екологічних показників до рівня європейських нормативів за рахунок встановлення сірко-азоточистки, реконструкції чи заміни електрофільтрів.

Наведено методичні підходи урахування екологічних факторів під час прогнозування розвитку електроенергетичної системи за ринкових умов її функціонування. Це урахування забезпечується на всіх стадіях прогнозування розвитку електроенергетики.

Розглянуто проблеми забезпечення необхідних рівнів викидів забруднювачів в атмосферу тепловими електростанціями України на органічному паливі. Визначено, що головним стратегічним напрямком екологізації теплової енергетики України є впровадження новітніх вугільних технологій. Наведено обсяги необхідних технічних заходів з розвитку теплової енергетики України для забезпечення виконання екологічних вимог по викидах забруднювачів в повітря для цільового та додаткового сценаріїв розвитку структури генеруючих потужностей.

Викладено проблеми виконання гармонізованих нормативів викидів забруднювачів у повітря в Об'єднаній енергосистемі України у контексті забезпечення можливості її спільної роботи з об'єднанням енергосистем європейських країн. Наведено методичні підходи щодо оцінки ефективності та обсягів впровадження заходів для забезпечення їх виконання. Проведено оцінку обсягів впровадження заходів для виконання об'єктами ОЕС гармонізованих нормативів викидів забруднювачів у повітря до 2018 р. Результати досліджень показали, що забезпечити виконання гармонізованих вимог до викидів забруднювачів у повітря за цей період часу практично неможливо, що зумовлено поточним технічним та екологічним станом існуючих потужностей, значними обсягами інвестицій та ресурсними обмеженнями. Тому запропоновано подовжити термін виконання гармонізованих нормативів викидів до 2030 р. на основі формування Національного плану зниження викидів, в якому передбачається поступове приведення показників ТЕС країни до відповідних нормативів.

Україна задекларувала скорочення викидів парникових газів до 2020 р. на 20 % відносно рівня базового 1990 р. За цих умов одним з головних завдань, що стоїть перед паливно-енергетичним комплексом України, є створення передумов для забезпечення потреб країни в паливно-енергетичних ресурсах за безумовного дотримання вимог щодо мінімізації негативного впливу на довкілля з урахуванням міжнародних зобов'язань країни. Наведено результати прогнозних оцінок викидів парникових газів від об'єктів паливно-енергетичного комплексу України у другий період дії Кіотського протоколу і до 2030 р., які виконані із застосуванням математичних і програмно-інформаційних засобів, створених в Інституті загальної енергетики НАН України. Проаналізовано доцільні напрями зниження викидів парникових газів в енергетичних галузях країни. Комплексні дослідження прогнозів викидів парникових газів виконано для сценаріїв розвитку паливно-енергетичного комплексу з проекту Оновлення енергетичної стратегії України та для уточненого сценарію розвитку електроенергетики. Встановлено, що прийняття Україною більш жорстких зобов'язань - скорочення викидів парникових газів на 50 % до 2050 р. може негативно вплинути на соціально-економічний розвиток країни, такі зобов'язання буде тяжко виконати за умови зростання економіки країни.

Обгрунтовано необхідність розробки та реалізації моделей життєвого циклу об'єктів енергокомплексу у детерміновано-стохастичному вигляді, що зумовлено невизначеністю зовнішніх та внутрішніх умов його функціонування в довгостроковій перспективі. За ринкових умов критерієм доцільності реалізації проектів з розвитку системи енергозабезпечення країни є ціни на паливно-енергетичні ресурси та послуг з їх транспортування і розподілу. Для можливості реалізації розроблених моделей і визначення середньозваженої собівартості та ціни за умов невизначеності вхідних показників проведено суттєве удосконалення підсистеми "МАТРИЦЯ" програмно-нформаційного комплексу прогнозування розвитку енергетики "ПІРАМІДА-V". Для виконання модельних розрахунків за допомогою методу статистичних випробувань у підсистемі "МАТРИЦЯ" розроблено програмно-інформаційні засоби, що дозволяють проводити задану кількість експериментів з відповідною зміною за випадковим законом вхідних параметрів, які задаються діапазонами, проводити статистичну обробку результатів, візуалізацію та запис у прийнятному для подальшого аналізу та використання у вигляді статистичних параметрів. Наведено особливості застосування розроблених підходів до моделей життєвого циклу вугільних шахт та результати їх реалізації за допомогою розроблених програмно-інформаційних засобів.

Проведено оцінку потреби в потужностях ТЕС для двох альтернативних сценаріїв розвитку електроенергетики України за швидкого та повільного темпів розвитку відновлюваних джерел виробництва електроенергії показала, що забезпечити виконання вимог Директиви 2001/80/EC до 1 січня 2018 року практично неможливо. Тому термін виконання цих вимог рекомендовано подовжити до 2030 року. Під час проведення за цих умов оцінки ефективних варіантів розвитку ТЕС ОЕС України до 2030 року визначено, що національним інтересам більше відповідають сценарії розвитку теплової генерації, які передбачають проведення до 2020 року маловитратної реконструкції існуючих вугільних ТЕС, приведення викидів забруднювачів у повітря до норм ЄС на газомазутних ТЕС, реалізацію пілотних проектів з комплексної реконструкції вугільних ТЕС і будівництво нових потужностей на існуючих майданчиках. Проведені дослідження показали, що прискорений розвиток відновлюваних джерел енергії призведе до зростання викидів парникових газів за їх паралельній роботі в ОЕС України. Визначено головні задачі та заходи виконання в ОЕС України гармонізованих з європейськими нормативів викидів забруднюючих речовин і забезпечення економічно виправданої мінімізації викидів парникових газів. Рекомендовано терміново розпочати переговорний процес з партнерами по Енергетичному Співтовариству щодо відкладання виконання вимог Директиви 2001/80/EC до 1 січня 2030 року з розробкою й затвердженням плану розвитку генеруючих потужностей і реалізації заходів з екологізації теплової енергетики України, створенням постійно діючої системи моніторингу виконання цього плану.

Проведено оцінку критичних сценаріїв постачання вугілля для потреб Об'єднаної енергетичної системи України на рівні 2020 року. Показано, що за умов припинення постачання вугілля з тимчасово неконтрольованих територій та Росії для забезпечення потреб енергосистеми антрацитове вугілля необхідно імпортувати з інших країн з одночасним переведенням частини генеруючих потужностей на споживання вугілля газових марок. Переведення шести енергоблоків Зміївської ТЕС на вугілля газової групи зумовлює потребу в імпорті цих марок вугілля. Відмова від імпорту вугілля приведе до залучення потужностей газомазутних енергоблоків ТЕС з відповідним збільшенням споживання природного газу.

Визначено пріоритетні напрями розвитку атомної енергетики України з використанням перспективних ядерних реакторів з урахуванням необхідності їх використання у маневрених режимах роботи для забезпечення стійкості і надійності ОЕС України. Оцінено економічну ефективність впровадження атомних технологій та технологій на органічному паливі, працюючих в маневрених режимах, яка засвідчила доцільність використання перспективних малих модульних реакторів в умовах зростання вимог щодо низьковуглецевого розвитку країни.

Наведено опис частково-цілочисельної математичної моделі довгострокового розвитку структури генеруючих потужностей електроенергетичної системи. Для врахування динаміки введення-вибуття нових потужностей протягом прогнозного періоду в моделі використовуються змінні кількості введених за етап одиничних установок та змінні загальної кількості нових установок, доступних до використання в етапі, при формуванні яких враховуються тільки ті введені на попередніх етапах нові установки, термін експлуатації яких ще не закінчився. В моделі також введені обмеження на доступність нових технологій на початкових етапах горизонту прогнозування, а також на прийнятність тільки тих, які будуть введені в експлуатацію до кінцевого етапу прогнозування. При визначенні середньозважених витрат на виробництво електроенергії для нових установок, що оптимізуються у моделі, враховано зміни їх техніко-економічних показників у часі та відповідні значення на етапі введення технології в експлуатацію.

Проведено аналіз існуючих планів та програм щодо розвитку генеруючих потужностей ОЕС України, на підставі яких сформовано варіанти перспектив їх реалізації в залежності від обсягів фінансування. Сценарні розрахунки перспективної структури генеруючих потужностей ОЕС України та показників її функціонування показали, що неналежне інвестування у розвиток генеруючих потужностей може призвести до колапсу електроенергетичної системи України вже після 2030 року, коли почнеться широкомасштабне виведення з експлуатації існуючих потужностей ОЕС навіть при продовженні їх ресурсу. Для стійкої екологічно-прийнятної роботи енергосистеми необхідно вже найближчим часом вирішувати проблему пошуку джерел надходжень інвестицій у галузь, особливо для реалізації таких висококапіталоємних та масштабних проектів з тривалим терміном реалізації, як будівництво нових АЕС та ГАЕС.

Індекс рубрикатора НБУВ: З27-05 + З271-024

Рубрики:

Електричні (енергетичні) системи

Об'єднані електричні системи

Шифр НБУВ: Ж70419 Пошук видання у каталогах НБУВ